22:01 Інформатика 2-й клас: поради вчителеві | |
 Як працювати з наявним підручником, що з нього можна використати, а що просто не прийнятне? Розглянемо підручник «Сходинки до інформатики» Г. В. Ломаковської, Г. О. Проценко, Ф. М. Рівкінд, И. Я. Ривкінд. Якщо ви працюєте за іншим підручником, рекомендації зі зміни програми та використання програмних засобів є загальними.Учитель інформатики, почавши викладати у другому класі, повинен ураховувати, що за новою програмою його учні можуть: читати зі швидкістю тридцять слів на хвилину; знають складання й віднімання тільки двозначних чисел (причому перехід через десяток можуть робити в межах двадцяти, а далі без переходу через десяток); не володіють поняттями часу; не знають порядку дій; не мають поняття «маса». Виходячи з цього, першу ж інструкцію з правил техніки безпеки вчитель має адаптувати, прибравши з неї відстань п’ятдесят сантиметрів до монітора (до речі, поняття монітора вводиться авторами набагато пізніше, на сторінці 24), час п’ятнадцять хвилин і тим більше секунди, відповідно, інструкцію тільки озвучуємо та не задаємо її читати. Статті «Що може комп’ютер» і «Комп’ютери бувають різні» не можна задавати учням для читання, оскільки для їх прочитання знадобиться часу набагато більше, ніж відведено на виконання домашнього завдання. Це зауваження стосується всіх подальших статей, кількість слів у яких перевищує дев’яносто-сто десять. Запитання та завдання до першого розділу можна використати як домашнє завдання. Для практичної частини уроку на початку навчального року краще використати програми на розвиток уваги, пам’яті, логіки, на поглиблення знань з інших предметів. Ідеально, якщо час роботи з кожною програмою становитиме 10–15 хвилин, тобто новий урок — нова програма (ви уникнете безлічі проблем, пов’язаних із відсутніми учнями та збереженням програм). Як приклад можна навести програми, розташовані на сайті igraem.pro. Час, відведений на вивчення теми розділу II «Основні складові комп’ютера. Початкові навички роботи за комп’ютером», скорочуємо з дев’яти до трьох годин (маємо право). Решту часу передаємо темі «Графічний редактор». Параграфи з четвертого по сьомій вивчаємо «мимохідь». Як відомо, для дитини краща форма навчання ігрова. Тут усе просто. Дитині подобається якась іграшка, вона в неї грає та разом із цим, автоматично й без зусиль, навчається основ роботи на комп’ютері. Подібне навчання відбувається дуже швидко — адже дитина не вчиться, а просто грає! Дуже добре, що домашні завдання в цих параграфах відповідають програмам практичної частини уроків, які ми підібрали (знайди відмінності, продовж ряд). А ось восьмий параграф краще взагалі пропустити, бо в ньому дивне завершення роботи Windows, робота з годинником, вивчення якого передбачене в кінці третього класу, вимоги знати значки програм, які ще не вивчали тощо. Вивчення клавіатури не могло не відбуватись увесь попередній час, тому сміливо записуємо тему в журнал, пропускаємо параграфи другого розділу (домашні завдання можемо використати), що залишились, а клавіатуру продовжуємо вивчати за потреби. Проблемність вивчення теми «Повідомлення, інформація, інформаційні процеси» була розглянута в журналі «Інформатика в школі» в № 8 (32) за 2011 рік. Подання цього матеріалу в підручнику не витримує критики. Про що можна говорити, прочитавши в підручнику про Месопотамію, Стародавній Єгипет, Стародавню Грецію та безглузді для другокласників 42 195 метри (адже ми пам’ятаємо, що вони знають рахунок у межах першої сотні!)? Розчулює завдання на усне обчислення різниці тризначних чисел, повідомлення — у Києві + 7, повідомлення про Чарльза Беббіджа, який жив у XIX столітті. Проблеми у викладі цього розділу можна перелічувати довго, а якщо коротко — кількість годин на тему скорочуємо з п’яти до двох, а час, що залишився, переносимо в тему «Комп’ютерна підтримка вивчення предметів». Дітей до тексту не допускаємо, домашні завдання використовуємо обережно, на практичній частині продовжуємо використовувати розвивальні програми, що відповідають віку. Час теми «Алгоритми і виконавці», використовуючи право зміни порядку викладання тем, переносимо в четвертий клас. Чудово, що підручник пропонує як графічний редактор Tux Paint ― це дійсно оптимальний вибір, особливо враховуючи нашу збільшену кількість годин для його вивчення. Дивує підбір матеріалу для теоретичної частини та завдань. Ось деякі приклади: завдання на додавання у стовпчик не припустимі (тим паче для більш ніж двоцифрових чисел); дивний вибір властивостей об’єктів (для кулькової ручки перша властивість — довжина); використання метрів, сантиметрів, глибин у 2210 м; колір обкладинки підручника чомусь блакитний (усі кажуть, що більше зелений). Але це дрібниці. Набагато страшніше, що автори підручника наполегливо плутають два поняття: вага й маса, постійно вимірюючи вагу в кілограмах, привчаючи до цього учнів. Якщо вже вводити якісь поняття, то робити це потрібно коректно. Теоретичний матеріал цього розділу слід використовувати обережно. Як домашнє завдання беремо не лише завдання з підручника, але й завдання на роботу з Tux Paint, заздалегідь просимо батьків учнів установити її на домашніх комп’ютерах, що зазвичай не викликає проблем, оскільки це вільна програма. Останній, шостий розділ підручника, на вивчення якого, як ми пам’ятаємо, у нас є три додаткові години, учням не показуємо (там написано або те, що вони давно знають, або те, що їм знати рано або не треба). Параграф тридцять два — вершина дурості. Оцініть фразу «Великий годинник на Біг-Бені». Для довідки: Біг-Бен (англ. Big Ben) — назва найбільшого з шести дзвонів Вестмінстерського палацу в Лондоні, часто цю назву відносять до годинника та Годинникової вежі загалом, яка з вересня 2012 року офіційно називається «Вежею Єлизавети»). Час, відведений на вивчення цього матеріалу, доцільно використати за узгодженням з учителем початкової школи. Ось ми й закінчили аналіз підручника «Сходинки до інформатики». Сподіваємося, що навчання другокласників інформатики принесе вам радість і задоволення! Ольга Бауріна, м. Севастополь, для Освіта.ua | |
|
| |